Сегодня в смт Любимівка 29.03.2024

30 вересня – День Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії: дивовижна історія святих мучениць

30 вересня православний світ шанує пам’ять святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. Жили святі дівчата та їхня мама в Італії, приблизно у 120-137 роках н.е.

У ті часи  християнам було дуже важко. Римські імператори були язичниками і жорстоко переслідували усіх, хто навіть просто наважився вимовити ім’я Ісуса Христа. Але щороку християн ставало все більше, а їхня віра була надзвичайно сильною. Батьки виховували дітей із розумінням, що краще вмерти, ніж вклонитися язичницьким ідолам.

Ця незламна віра перших християн і досі, через 2 тисячі років, є прикладом для кожного православного віруючого. Один з таких прикладів - життя сім’ї святої Софії та її доньок -  Пістіс, Елпіс и Агапі. З часом цим грецькім іменам дівчат знайшли еквіваленти на давньословянській мові - Віра, Надія та Любов. Імена мучениць - це символи. Софія у перекладі "мудрість" - мати трьох християнських чеснот: віри, надії та любові.



Софія рано залишилася вдовою і виховувала доньок у великій любові до Господа. Дітки зростали розумними та вродливими, і розповіді про цю надзвичайну і шановану родину дійшли до жорстокого імператора Адріяна. Він повелів привести Софію з доньками до нього у Рим, на розмову. Але Софія швидко зрозуміла, про що саме буде говорити імператор, і усю дорогу заспокоювала та наставляла доньок - не підкорятися Андріяну та не вклонитися язичницьким богам.

Вона розповідала про те, як помер на хресті і воскрес Ісус Христос, як Він терпів усе заради того, аби виконати місію Свого Отця. "Так і ми тут, на землі, повинні виконати свою місію - нести незламну, щиру віру до Господа! І смерть - це лише початок нового, світлого шляху до Нього, у Вічність. Ви не відчуєте ні болі, ні страху, якщо віра ваша буде сильною та незламною", - втішала діток мати.



Сталося так, як і казала мудра Софія. Андріян почав розмовляти з кожною з доньок вклонитися богині Артеміді. І хоча дівчата були ще доволі маленькі - найстаршій  Вірі було лише 12 років,  Надії - 10, а Любові - 9 - жодна з них не вклонилася Артеміді. Андріян наказав жорстоко катувати кожну на очах мами та сестер. Але Софія з дітьми лише плакала та молилася.

Під час катувань відбувалися справжні дива. Дівчат саджали у піч, а вони не горіли, клали на гарячі вуглі або вогняну решітку, але вони не відчували болю. Під час катувань згоріли навіть декілька катувальників, а дівчата залишалися живими і молилися, поки імператор не наказував відтяти їм голови… Усім, крім мами Софії.

Для неї Андріян придумав найстрашніше - залишив її живою з понівеченими тілами своїх красунь-доньок. Свята Софія зібрала тіла у ковчег і поховала на високій горі за містом. Мама вже не мала сліз, лише щиро молилася Господу та згадувала, як страждала Богородиця, коли бачила катування свого сина Ісуса… Два дні плакала свята Софія на могилі своїх дівчат, а на третій Господь забрав до Себе її святу душу. Віряни поховали її біля доньок.



З 777 року святі мощі Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії зберігаються в містечку Ешо на сході Франції. Вже 13 століть церква в Ешо - місце паломництва. Дивно, але під час революції у 19 столітті святі мощі дивним чином зникли, і лише у 1938 році католицький єпископ Шарль Руш привіз в Ешо дві нові частки мощей святої Софії. Одну з них поклали у саркофаг з піщанику, другу - у раку з іншими святинями.



30 вересня - День ангела для жінок на ім’я Софія, Віра, Надія, Любов. Цього дня бажано щиро помолитися, відвідати храм, заказати сорокоуст або будь-яку іншу молитву за здоров’я рідних та близьких. Не варто сваритися, ображатися та гримати на рідних, особливо дітей. 

По материалам: https://tsn.ua/ukrayina/30-veresnya-den-viri-nadiyi-lyubovi-ta-materi-yihnoyi-sofiyi-divovizhna-istoriya-svyatih-muchenic-1635706.html

Смотрите также